12 August 2014
Передмова
Сприятливість фіскального простору є одним із головних чинників, які впливають на активність підприємницького сектору в державі. Зрозуміла, прозора та лояльна до бізнесу податкова система здатна сформувати міцну основу для економічного зростання навіть в умовах турбулентності глобальної економіки. Водночас проблеми фіскального простору, навпаки, будуть стримувати економічну динаміку навіть у фазі економічного піднесення.
У зв'язку з цим завдання формування сприятливої для бізнесу податкової системи є одним із головних пріоритетів економічної політики більшості країн світу. Особлива увага цьому питанню приділяється в умовах рецесії, коли завдання стимулювання підприємництва набуває ще більшої актуальності. В такій ситуації сьогодні знаходиться і Україна, яка потребує дієвих фіскальних рішень для того, щоб зупинити небезпечний процес скорочення підприємницького сектору.
В контексті пошуку ефективних механізмів формування сприятливого фіскального простору доцільно звернутися до досвіду тих країн, які мали подібні проблеми, проте зуміли їх успішно подолати. Безумовно, переносячи іноземну практику на український ґрунт, необхідно враховувати специфіку та особливості національного менталітету, історії та економіки. Проте, як свідчить практика, більшість проблем України не є унікальними і в різний період були характерні для інших країн, ментально й історично до неї близьких.
Особливо цікавим в цьому контексті для України є досвід формування сприятливого фіскального простору Республіки Польща.
По-перша, економічна політика даної країни представляє інтерес сама по собі, оскільки Польща є єдиною країною в ЄС, яка навіть в умовах глобально-фінансової кризи зберегла позитивну динаміку економічного зростання. Більше того, в час, коли більшість країн боролися з рецесією, Польща була визнана державою, яка досягла найбільшого прогресу в справі формування сприятливого середовища для бізнесу, зокрема і в питаннях покращення фіскального простору.
По-друге, Україна має постійно враховувати позитивні фіскальні новації в справі формування сприятливого інвестиційного клімату в цій країні, оскільки Польща є прямим конкурентом України за інвестиції в Центрально-Східній Європі. В зв’язку з цим реформи податкової системи в Україні мають бути спрямовані на те, щоб сформувати, принаймні, не гірші умови для підприємницької діяльності в порівнянні з іншими країнами регіону.
В даній роботі пропонується дещо відмінний від традиційного підхід до дослідження іноземного досвіду. На нашу думку, доцільнішим є глибокий аналіз досвіду однієї країни, яка успішно подолала ті проблеми, з якими зараз стикається Україна, ніж поверхове дослідження практики групи держав, які часто суттєво відрізняються від України за ментальністю і рівнем економічного розвитку.
В цьому контексті метою даної праці є представлення польського досвіду формування сприятливого для бізнесу фіскального простору, зокрема, конкретних механізмів, які дозволили даній країні стати найбільш інвестиційно-привабливою економікою в Центрально-Східній Європі.
Ключові риси податкової системи РП
Попри тривалість і складність постсоціалістичних змін в економіці Польщі, сьогодні можемо констатувати, що країна пройшла трансформаційний етап доволі успішно. У 2013 році у порівнянні з 1990 р. ВВП Польщі зріс в 2,3 рази (в Україні в 2013 р. ВВП був на рівні 69,5 % до рівня 1990 р.). Крім того, в економіці відбулися якісні структурні зрушення, які обумовили зростання частки продукції з високою доданою вартістю у виробництві та експорті держави. Відзначимо, що Польща є єдиною країною Європи, яка в умовах глобальної фінансово-економічної кризи зберегла позитивну економічну динаміку, що свідчить про міцну основу її економіки.
Одним із ключових чинників економічного розвитку республіки стала ефективна державна політика активізації підприємницького сектору. Протягом згаданого періоду кількість підприємців в країні збільшилася з 1,2 млн. до 4 млн. Відзначимо, що 99,8 % з них становлять підприємства, що належать до сектору малого та середнього бізнесу. Безумовно, в основі такого стрімкого розвитку підприємництва лежав цілий комплекс економічних та політичних чинників, проте головним з них стала здатність уряду сформувати в країні сприятливий бізнес-клімат. Істотний прогрес Польщі в даному напрямі підтверджується також в найавторитетнішому досліджені сприятливості бізнес-середовища різних країн світу Doing business (рис. 1).
Як бачимо, згідно оцінок експертів Світового банку, Польща має найбільш лояльні умови для розвитку бізнесу в Центрально-Східній Європі. Більше того, країна кілька років поспіль визнається найпривабливішим місцем для прямих інвестицій в даному регіоні та другим в рейтингу (після Великої Британії) за цим критерієм на території Європейського союзу.
В основі сприятливості бізнес-клімату Польщі лежить раціонально побудована податкова система. Особливо важливим досягненням стало те, що країна зуміла посісти досить високі позиції в контексті податкової конкуренції в Центрально-Східній Європі. З-поміж країн даного регіону податкова система республіки характеризується помірним рівнем податкового навантаження, проте податковий тиск розподілений збалансованіше, ніж в інших державах. Передусім, це стосується оподаткування прибутку підприємств та розподілу внесків на соціальне страхування (табл. 1).
У порівнянні з іншими країнами регіону польська податкова система характеризується відносно низьким обсягом доходів бюджету від корпоративного податку на прибуток по відношенню до ВВП, що обумовлено:
а) низькою ставкою податку на прибуток (загальна 19 %, для окремих видів економічної діяльності – 20 %);
б) наявністю обмежених, проте досить потужних фіскальних стимулів.
Крім того, польські роботодавці мають практично найнижчі зобов’язання зі сплати внесків на соціальне страхування, у тому числі пенсійного та медичного страхування. 
Таким чином, відносно рівномірний розподіл зобов’язань щодо соціального страхування та низька ставка на прибуток є чинниками того, що фіскальний тиск на підприємницький сектор в Польщі є одним з найнижчих не лише в Центрально-Східної Європи, а й загалом в ЄС.
Окрім низького фіскального тиску на підприємницький сектор загалом, Польща характеризується продуманою внутрішньою організацією фіскального простору. Для неї характерні такі риси:
- Утвердження принципу нейтральності податкових правил для великих підприємств. В процесі податкової реформи для великих підприємств було ліквідовано абсолютну більшість податкових пільг та виключень. Відзначимо, що в країні відсутні будь-які галузеві критерії для полегшення фіскального тиску чи створення особливих пільгових умов, за винятком сільського господарства. Натомість, як було сказано вище, запроваджено низьку ставку податку на прибуток – 19 %. Юридичні особи сплачують щомісячні платежі з податку на прибуток за результатами діяльності відповідного періоду. Юридичні особи також зобов'язані сплачувати податок на додану вартість. Основна ставка ПДВ в Польщі становить 23 %, для деяких товарів і послуг існують пільгові ставки в розмірі 8 % і 5 %. Від сплати ПДВ звільняються малі підприємства, річний дохід яких не перевищує 150 тис. злотих (близько 35 тис. євро).
- Еластичність та гнучкість податкової системи в питаннях оподаткування фізичних осіб-підприємців та партнерств, що діють без створення юридичної особи. Для таких суб’єктів підприємницької діяльності Польща пропонує кілька можливих режимів оподаткування, з-поміж яких кожен підприємець може знайти оптимальний варіант для себе залежно від виду економічної діяльності, розміру доходу та низки інших важливих чинників. Окрім загальної системи оподаткування (передбачає прогресивне оподаткування прибутку), суб’єкт підприємницької діяльності може використовувати:
- Окремий і дуже лояльний податковий режим для фермерів. Польське законодавство виокремлює сільськогосподарську діяльність в особливий вид підприємницької діяльності. Фактично для неї створений окремий податковий режим. Відзначимо, що для фермерів не лише застосовується полегшений режим оподаткування. Вони також мають окрему систему соціального страхування, яка характеризується значно нижчими внесками на обов’язкове державне страхування. Основним податком, який сплачують польські фермери, є сільськогосподарський податок. Базою для його розрахунку є площа землі, скоригована на тип ґрунту та режим його використання. Ставкою податку є середня ринкова вартість 2,5 центнера жита за 1 гектар.
Крім того, варто звернути увагу на особливий режим нарахування ПДВ. Сільськогосподарські підприємців в більшості випадків не є платниками ПДВ і, відповідно, звільнені від обліку та звітності даного податку. Водночас, вони можуть нараховувати ПДВ в розмірі 7 % до вартості реалізованої продукції для того, щоб частково компенсувати сплачений ними «вхідний» ПДВ при витратах на матеріально-технічне забезпечення чи на інші статті товарів та послуг для провадження господарської діяльності.
Привілейований податковий режим для польський фермерів обумовлений особливою роллю сільського господарська в економіці Польщі, а також нормою конституції, яка прямо декларує, що саме незалежні фермери є основою даної галузі. Враховуючи, що середній розмір фермерського господарства в країні складає від 3 до 30 га (в залежності від воєводства), то очевидно, що державна підтримка має бути орієнтована саме на малий бізнес, який вимагає максимально лояльних умов діяльності.
Фіскальні інструменти підтримки економічної активності
Попри те, що в ході податкової реформи принцип нейтральності податкової системи був визнаним для Польщі пріоритетом, що обумовило скасування більшості податкових пільг та виключень, уряд тим не менш зберіг низку дієвих фіскальних стимулів. Всі вони спрямовані на вирішення конкретних завдань розвитку економіки, тому видаються достатньо обґрунтованими. Зокрема, фіскальні стимули застосовуються в наступних цілях.
1. Стимулювання модернізації виробництва. З цією метою в Польщі запроваджені такі інструменти:
- одноразова амортизація. Цей інструмент спрямований в першу чергу на підтримку інвестиційної діяльності малого бізнесу та компаній, що лише розпочинають свою діяльність. Зазначені суб’єкти господарської діяльності мають право віднести до витрат, що враховуються при визначені бази оподаткування податку на прибуток, витрати на придбання основних засобів виробництва у рік їх придбання, але у розмірі, що не перевищує 50 тис. євро.
- технологічна податкова знижка. Цей податковий інструмент спрямований на зменшення фіскального тиску на технологічну модернізацію економіки. Зазначена знижка застосовується до витрат на нематеріальні активи, якими можуть бути запатентовані новітні технології, результати науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які дозволяють або освоїти виробництво нових продуктів, або вдосконалити товари, виробництво яких вже налагоджене. Відрахування здійснюються з бази оподаткування податку на прибуток, що в кінцевому підсумку призводить до зниження розміру податку, що підлягає сплаті до бюджету. Можливість використання цього фіскального інструменту обмежена кількома умовами. По-перше, податкова знижка може бути застосована виключно до тієї технології, яка була запатентована не пізніше ніж за 5 років до цього, що має бути засвідчено однією з установ Польщі, яким надано право проведення відповідних експертиз у даній сфері. По-друге, ця пільга доступна лише для тих підприємств, що працюють на загальних умовах оподаткування і не є резидентами СЕЗ.
- створення інвестиційних резервів. Додаткові пільги доступні суб'єктам підприємницької діяльності, що мають статус науково- дослідних центрів (Research and Development Centers). Для того, щоб отримати цей статус (надається міністром економіки Республіки Польща), підприємство повинно задовольняти такі умови:
Підприємства з таким статусом мають право щомісячно здійснювати амортизаційні відрахування до інноваційного фонду, зменшуючи базу оподаткування на 20 %. Пільга також може бути перенесена на три майбутні податкові періоди.
2. Підтримка малого бізнесу. Польща здійснює всебічну підтримку малого бізнесу, зокрема надає таким суб’єктам господарської діяльності фіскальні пільги:
Крім того, дозволяється частково списати витрати на забезпечення доступу до Інтернету.
3. Зниження фіскального тиску на ліквідність підприємств у випадку складних обставин. В цьому напрямі Польща застосовує досить важливі механізми.
По-перше, надається право перенесення збитків на інші податкові періоди. Відповідно до net principle держава має не лише отримувати користь з прибутку підприємства, але й брати участь у його збитках. Відповідно до цієї засади Польща дозволяє списувати збиток протягом наступних п’яти років, але не більше, ніж 50 % збитку в однин із цих років.
По-друге, Польща постійно скорочує терміни визнання заборгованості безнадійною. Наразі він зменшений з 180 до 150 днів від кінцевого терміну оплати фактури. Такі заходи особливо важливі в складних економічних умовах, коли проблеми з оплатою поставленої продукції зростають. Польський підхід вирішення цього питання дозволяє частково враховувати їх тиск на обігові кошти підприємства.
4. Спеціальні економічні зони. Вони являють собою юридично відокремлену територію держави, в межах якої інвестори здійснюють господарську діяльність на преференційних умовах, зокрема мають право на отримання комплексу податкових пільг, передусім з податку на прибуток, земельного податку та податку на нерухомість. Базовими завданнями СЕЗ в Польщі є:
Польська модель СЕЗ в руслі європейських вимог встановлює чітку кореляцію - чим бідніший регіон, тим більші податкові стимули він може запроваджувати для інвесторів в рамках СЕЗ. За рахунок податкових пільг інвестор може компенсувати від 30 до 50 % вартості інвестиційного проекту. Крім того, додаткові 10 % може отримати інвестор, який має статус середнього підприємства, і 20 % - якщо є малим підприємством.
Завдяки таким сприятливим умовам польські СЕЗ перетворилися на локомотив економічного розвитку держави та регіонів. Аналіз їхнього впливу на соціально-економічний розвиток регіонів показує, що їхнє запровадження забезпечило випереджаючий розвиток та вищі показники добробуту населення відповідних територіальних одиниць. Зокрема, в тих повітах (аналог українського району), де існують СЕЗ, показник ВВП на душу населення на 500-700 дол. США вищий, ніж в інших регіонах. При цьому рівень безробіття в таких повітах на 1,5-2,8 п.п. нижчий, ніж середній показник по країні1. Відзначимо, що повіти, де розташовані СЕЗ, з самого початку характеризувалися значно гіршими стартовими позиціями: нижчими соціально-економічними показниками, обмеженими фінансовими можливостями місцевих органів влади, відсталою та зношеною інфраструктурою, високим рівнем безробіття.
З точки зору фіскального балансу функціонування СЕЗ, приклад Польщі добре ілюструє, що застосування податкових стимулів може бути не тільки ефективними, але й дохідними. Вже з 2004 року (тобто менше ніж за десятиліття від запровадження СЕЗ) додаткові доходи від податку з доходів фізичних осіб, що сплачені завдяки приросту кількості зайнятих працівників, почали перевищувати втрати державного та місцевого бюджетів від надання податкових пільг.
Додатковим результатом розвитку СЕЗ в Польщі, на який почали звертати увагу лише в останні роки, стало формування в рамках СЕЗ виробничих кластерів, тобто комплексу підприємств, що задіяні в одному виробничому ланцюжку. В цьому вбачається найбільший потенціал розвитку СЕЗ після скасування податкових пільг в 2026 році. Формування кластерів призводить до зменшення транзакційних витрат у відносинах з постачальниками, що доволі відчутно впливає на собівартість виробництва.
Висновки та рекомендації
Польський досвід формування сприятливого для бізнесу фіскального простору є добрим прикладом того, як можна ефективно поєднати засаду нейтральності податкової системи з функціонуванням комплексу дієвих фіскальних пільг та стимулів. Він дозволяє зробити низку висновків та рекомендацій, які можуть бути потенційно корисними для України.
По-перше, визначальним чинником для формування сприятливого для бізнесу фіскального простору є не рівень фіскального тиску на економіку, а його раціональний розподіл між різними факторами виробництва. Збалансований розподіл податкового навантаження дозволяє забезпечити значні доходи бюджету, не пригнічуючи при цьому підприємницьку ініціативу.
По-друге, нейтральність податкового простору не означає наявності єдиного режиму оподаткування. Для окремих категорій суб’єктів господарської діяльності, які не пересікаються на ринку, можуть існувати відмінні режими оподаткування, адаптовані до їх специфіки. Особливо важливо, щоб податкова система передбачала певні фіскальні полегшення для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність самостійно, або наймають кількох працівників. Їм необхідно створити найбільш сприятливі умови, максимально звільнівши їх від бюрократичної тяганини.
По-третє, нейтральна податкова система є оптимальним податковим режимом для сегменту великого бізнесу. Вона має ґрунтуватися на запроваджені прозорих фіскальних правил без виключень та обмежень, але з відносно низькою ставкою податку на прибуток. Це знизить фіскальний тиск і зменшить витрати на облік та звітність для великих підприємств.
По-четверте, фіскальні стимули необхідно використовувати в тих сегментах, де державна підтримка дійсно є необхідною, і вона не призводить до істотних втрат доходів бюджету. Такими сферами є малий бізнес, стратапи, які тільки розпочинають свою діяльність та бізнес в депресивних територіях. Названі групи підприємств знаходяться в суттєво гірших стартових умовах, ніж інші суб’єкти господарської діяльності, тому надання їм фіскальних пільг та стимулів дозволить частково підтримати їх діяльність, не порушуючи засади нейтральності фіскального простору.
По-п’яте, кількість фіскальних стимулів має бути обмежена, але вони повинні бути дієвими. Краще запровадити 3-4 податкових інструменти підтримки окремих аспектів господарської діяльності, проте забезпечити їх суттєвий вплив на фінансовий стан їх реципієнтів, ніж декларувати кілька десятків пільг, більшість з яких практично не впливуть на стан відповідної груп підприємств та підприємців.
Модернізація системи публічних фінансів на основі New Public Management: переваги і ризики
Про ПДВ та його альтернативи: який податок на обіг є оптимальним для економіки?
Про доцільність розвитку індустріальних парків в Україні
"Зрада чи прагматизм?": Експерт Центру "European Strategy" А. Слобода про політику ЄС щодо РФ
dr Aleksandr Sloboda
Експерт з міжнародної політики
Частина західних політиків і дипломатів засудила поведінку Боррела в Москві, офіційний ЄС підтримав
European Union
Польща збудує 6 атомних блоків. Експерти кажуть про серйозні наслідки для України
Poland