Policy Brief

Європейський Союз є найбільш вдалим прикладом того, як можна ефективно використовувати різні інструменти державної політики для реалізації масштабних завдань. Обумовлено це тим, що ЄС створив досить розвинену систему стратегічного планування розвитку, яка містить широкий перелік цілей в різних сферах, передусім в економіці, соціальній політиці, екології та науці.

Для досягнення цілей поставлених органами управління ЄС кожна держава розробляє власну стратегію та підбирає відповідний перелік інструментів, які з її точки зору є найбільш ефективними. Крім того, ЄС на загальносоюзному рівні застосовує власні інструменти, які він має в своєму арсеналі. Все це формує широкий спектр різних інструментів економічної політики. В процесі аналізу ефективності практик різних країни ЄС поступово формується певна загальносоюзна модель політики стимулювання господарської діяльності, в основі якої лежить найкращий досвід.

Традиційно в даній сфері найбільш поширеними є три групи інструментів державної політики: бюджетні (прямі трансферти, гранти), податкові (пільги, преференції) та монетарні (кредити, гарантії, мезонінне фінансування). До глобальної фінансової кризи 2007-2009 рр. в ЄС домінували здебільшого фіскальні інструменти політики стимулювання господарської діяльності (податкові та бюджетні), а передусім прямі бюджетні трансферти, податкові кредити та виключення. Здебільшого вони були спрямовані на стимулювання:

• фінансування проектів R&D,
• технологічну модернізацію підприємства,
• енергоефективні і зелені технології,
• зростання зайнятості найменш соціально захищених груп населення.

З роками ці пріоритети не змінилися, але дещо змінилися інструменти реалізації завдань. В даному контексті варто відмітити тенденцію до зменшення використання бюджетних і податкових інструментів в країнах Європейського Союзу при одночасному зростання ролі монетарних інструментів. Країни ЄС істотно зменшили обсяги бюджетних трансфертів і скоротили кількість і інтенсивність податкових пільг і преференцій. Натомість з’явилися нові програми:

• пільгового кредитування,
• надання гарантування для залучення кредитів,
• страхування,
• розвитку і підтримки венчурних фондів,

В основі таких зрушень лежить кілька фундаментальних чинників. По-перше це інтенсифікація процесу і поглиблення створення єдиного ринку в рамках ЄС, де принцип конкуренції є сакральним. В цьому контексті ЄС рішуче прагне до ліквідації всіх можливих форм втручання держави в економіку з метою створення неринкових переваг для національних виробників чи окремих сегментів господарського комплексу.

По-друге наслідком фінансової кризи в ЄС в 2007-2009 рр. стало формування низки дефіцитів в системі публічних фінансів, які в свою чергу спровокувало новий етап кризи в 2011-2012 рр. В таких умовах ЄС почав проводити політику фіскальної консолідації, яка була спрямована  на максимальну економію публічних коштів. Відбулося ущільнення податкової системи і скорочення бюджетних видатків на фінансову підтримку корпоративного сектору.

По-третє на фоні погіршення фінансових результатів такі інструменти як податкові кредити, податкові виключення чи прискорена амортизація утратили ефективність, оскільки зменшився (або взагалі зник) прибуток як джерело їх фінансування.

В умовах бюджетних обмежень і звуження власних ресурсів підприємств єдиним шляхом, який міг забезпечити збільшення доступних фінансових ресурсів для корпоративного сектору стало залучення зовнішнього фінансування. Це можна досягнути або збільшивши безпосереднє кредитування підприємств за допомогою кредитних інституцій (Європейський Інвестиційний Банк, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, адміністратори структурних фондів бюджету ЄС) або за допомогою зменшення кредитного ризику для приватних фінансових інституцій, що спонукало б їх фінансувати проекти корпоративного сектору спрямованих  на досягнення пріоритетних завдань ЄС.

Такий механізм набирає дедалі більшої популярності. Європейська Комісія офіційно рекомендована країнам-членам союзу збільшити частку фінансових ресурсів, що спрямовуються на стимулювання економіки через інструменти поворотного фінансування, в тому числі кредитування та надання гарантій  за залученими кредитами.

Позитивним прикладом застосування таких монетарних інструментів є програма JEREMIE (Joint European Resources for Micro to Medium Enterprises). Вона спрямована на фінансову підтримку малого бізнесу та страт-апів. Даний сектор через брак належного майнового забезпечення є обмежений в залученні боргових ресурсів для свого розвитку.

Фінансові ресурси програми виділяються на кредити та гарантії для кредитів залучених малими підприємствами у фінансових інституціях. Наявність таких гарантій з фондів ЄС зазвичай відкриває двері малому бізнесу до боргових ресурсів. Важливо, що фінансування даної програми є поворотне, тому вона може функціонувати в автономному режимі, не витягуючи ресурсів з бюджету союзу.

В новій бюджетній перспективі ЄС впроваджена також Програма підтримки конкурентоздатності корпорацій та малого і середнього бізнесу (The Programme for the Competitiveness of Enterprises and Small and Medium-sized Enterprises, COSME). Її фінансові ресурси спрямовані на реалізацію двох завдань:

• надання гарантій для фінансових інституції, які будуть кредитувати пріоритетні напрямки і сектори економіки ЄС (Loan Guarantee Facility),
• інвестування в венчурні фонди, що фінансуватимуть пріоритетні напрямки і сектори економіки ЄС (Equity Facility for Growth).

Позитивний досвід таких програм як JEREMIE і COSME обумовив те, що даний підхід був взятий на озброєння на найвищому рівні ЄС. В 2014 р. голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер запропонував відійти від механізму прямого фінансування політики стимулювання господарської активності, і сконцентруватися на інструментах гарантування кредитів, що змусить приватні європейські банки, інвестиційні фонди та інші фінансові інституції розморозити свою діяльність і почати фінансувати ті проекти, які б вони не фінансувати за відсутності таких гарантій.

З цією метою був створений European Fund for Strategic Investments, з якого Європейський Інвестиційний Банк надає кредитні гарантії. Обсяг фонду становить лише 21 млрд євро, але очікується, що він активує фінансування загальним обсягом 315 млрд євро.

До слова, пріоритетними напрямками за якими ЄІБ надає кредитні гарантії для залучення фінансування в рамках «інвестиційного плану Юнкера» – підтримка малого та середнього бізнесу і великі інфраструктурні проекти на теренах ЄС.