Policy Brief

Податкова система є одним із найбільш важливих чинників сприятливості бізнес-клімату в державі. Хоча на рішення інвесторів щодо розвитку бізнесу у будь-якій країні впливає цілий комплекс інституціональних факторів, зокрема наявність ефективного державного управління, чесної судової системи, системи гарантій права власності, доступність різних джерел фінансових ресурсів, ступінь розвитку фондового ринку тощо,саме податкова система є найбільш чутливим елементом, який може як девальвувати позитивний вплив перелічених факторів, так і, навпаки, навіть за умов наявності інституційних проблем, схилити інвестора до прийняття позитивного рішення щодо розвитку бізнесу в країні. 

Особлива важливість сприятливості податкового клімату для розвитку підприємницької діяльності ставить завдання вдосконалення фіскального простору в перелік пріоритетних напрямів політики нового уряду України. 

Радикальні політичні зміни, які відбулися в Україні на початку 2014 року, формуютьпередумови для початку нового етапу реформ податкової системи. Очевидно, що без покращення фіскального простору, що надасть імпульс для активізації підприємницької діяльності, вийти на позитивну траєкторію економічного розвитку державі новому уряду не вдасться.

Програма економічних реформ на 2010–2014 роки мала досить неоднозначні наслідки в реалізації завдання формування сприятливого податкового простору для бізнесу. З одного боку в процесі реалізації податкової реформи було запроваджено низку конструктивних новацій. Завдяки цьому в щорічному рейтингу PayingTaxes Україна в 2010-2014 роках піднялася з 191 на 164 місце. Згідно з дослідженням, кількість податкових платежівза цей період зменшилася з 147 до 28, витрати часу на підготовку звітності та сплату податків скоротилися з 736 до 390 годин на рік, інтегральний показник податкового навантаження знизився з 57,2 до 54,9 %.

З іншого боку, досягнутого прогресу в питанні покращення податкового клімату виявилося недостатньо, щоб надати імпульс для розвитку підприємництва. Цьому сприяли свавілля контролюючих органів, посилення фіскального тиску через невідшкодування ПДВ і стягування податків авансом, високий рівень корупції. 

В даному контексті, політика реформ в напрямку формування сприятливого фіскального простору має бути доповнена новими завданнями. З урахуванням актуалізації нових негативних тенденцій, доцільною є реалізація наступних заходів.

1. Реформування системи фіскальних стимулів інвестиційноїдіяльності. Податкові стимули – це потенційно найбільш дієвий інструмент стимулювання підприємницької діяльності, який здатен частково знизити деструктивний вплив комплексу інституційних проблем. Завдяки застосуванню фіскальних стимулів фактично відбувається трансферт бюджетних коштів до підприємницького сектору, який здатен використати їх більш ефективно, ніж держава. Враховуючи жорсткі бюджетні обмеження, податкові стимули інвестиційної діяльності мають бути спрямовані виключно на:

1) стимулювання модернізації виробничих фондів та впровадження новітніх технологій. Цього можна досягти серед іншого завдяки тимчасовому застосуванню прискореної амортизації.В умовах фінансового-економічної кризи в 2008-2010 рр. та в посткризовий період цей інструмент успішно використовувався різними країнами. На основі дослідження успішного іноземного досвіду рекомендуємо для пожвавлення інвестиційної активності тимчасово впровадити Україні в 2014-2015 рр. прискорений метод амортизації для машини та обладнання, яке придбане в цей період. Прискорений метод передбачає, що основні фонди амортизуються лінійним методом за ставкою 50% протягом трьох років: 1-й рік – 25%, другий – 50%, 3-й рік – 25%. Завдяки цьому вітчизняні підприємства проведутьтехнологічну модернізацію, підвищивши свою конкурентоспроможність;

2) збільшення інвестицій в інноваційні проекти. В даному контексті максимально ефективним буде запровадження для підприємств інноваційного податкового кредиту зі ставкою 25% для малих підприємств, та 20% для всіх інших, тобто можливість виключити з нарахованого податку на прибуток певний відсоток вартості витрат на інноваційні проекти. Важливо, щоб ця пільга могла бути перенесена на майбутні періоди у випадку, якщо в рік реалізації проекту не вистачає прибутку для використання податкового кредиту, або прибуток взагалі відсутній. 

3) підтримки інвестиційної активності малого бізнесу. Для вирішення даного завдання використовуються різні податкові інструменти, проте найбільший стимулюючий ефект забезпечить надання підприємцям, якіпрацюють на загальній системі оподаткування, можливості створювати спеціальні інвестиційні резерви. В таких резервах необхідно дозволити акумулювати частину прибутку без оподаткування, який можна використати виключно на інвестиційні цілі.

2. Наведення порядку в сфері відшкодування ПДВ. Затримки і борги з відшкодування підтвердженого обсягу ПДВ означають, що держава незаконно вилучає обігові кошти з підприємницького сектору для безоплатного використання в своїх цілях. Враховуючи, що саме експорт формує майже 50 % ВВП України, проблеми з відшкодуванням ПДВ несуть загрози макроекономічного рівня. Для покращення ситуації в сфері відшкодування ПДВ необхідно забезпечити реалізацію таких завдань: 

3. Запровадження інституту консолідованої групи платників податків, якийуспішно діє у європейських країнах. Зміст полягає в тому, що материнська компанія, отримавши даний статус, має право подавати консолідовану податкову звітність за всі дочірні підприємства (учасники групи), незалежно від місця їхнього розташування. ВУкраїні в першому читанні був прийнятий проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення консолідованої групи платників податків)». Відповідно до нього консолідована група платників податків – це добровільне об’єднання платників податків на прибуток без створення юридичної особи на підставі відповідного договору про створення консолідованої групи платників податків, який є підставою для врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток іншого учасника (учасників) консолідованої групи та застосування особливих заходів щодо погашення податкового боргу учасників консолідованої групи.

Проте зазначений законопроект має бути суттєво доопрацьований. Зокрема, викликає занепокоєння норма про те, що консолідована група може бути створена платниками податку, якщо один із учасників групи безпосередньо або опосередковано (зокрема і через нерезидента) володіє не менше 70 % суми статутного капіталу інших учасників групи. На наш погляд, до консолідованої групи можуть належати лише материнська холдингова та дочірні компанії, які зареєстровані на території України.Крім того, перегляду і обґрунтуванню підлягають критерії, яким повинні відповідати учасники консолідованої групи.  

4. Спрощення податкової звітності та обліку окремих податків. Важливим напрямком роботи в контексті покращення сприятливості фіскального клімату для підприємницької діяльності є продовження спрощення податкової звітності та обліку. На наш погляд, істотний ресурс в цьому напрямі міститься  у: 

5. Повернення до механізму розрахунку податку на прибуток, що ґрунтувався на фактичних показниках прибутку. Новий механізм авансових платежів на базі фінансового результату попереднього року вкрай негативно впливає на фінансове становище корпоративного сектору. В умовах погіршення економічної ситуації, коли прибутки підприємств падають, відбувається додаткове вилучення коштів до бюджету, що обумовлено високою базою для нарахування авансових платежів. В розвинених країнах вплив даного податку на фінансове становище підприємств в часи економічних негараздів, навпаки, намагаються полегшити, оскільки саме в період складної кон’юнктури підприємству потрібні кошти для того, щоб адаптуватися до нових умов. 

6. Удосконалення інформаційних технологій комунікації платників податку та контролюючих органів, а також розширення «онлайн» сервісів. Динаміка розвитку інформаційних систем вимагає постійного вдосконалення інформаційних платформ, програмного забезпечення та створення нових сервісів. 

Особливо важливо розвивати даний напрямок для комунікації з суб’єктами малого бізнесу. По-перше, останні зможуть скоріше й з меншими витратами в режимі «онлайн» отримувати консультації, звертатися з проханнями, подавати податкові декларації або отримувати інформацію. По-друге, це значно зменшить навантаження на контролюючі органи, оскільки зменшить часові витрати на роботу з найчисельнішою групою підприємців.

Запропоновані заходи спроможнісуттєво покращити податковий клімат в Україні. Відмітимо, що в деяких країнах для малого бізнесу (передусім фізичних осіб-підприємців) наразі впроваджується практика розрахунку податкових зобов’язань контролюючими органами. Платнику податків залишається лише підтвердити правильність розрахунку податкового зобов’язання і сплатити податок. Така система істотно спрощує часові і фінансові витрати малих підприємств на бюрократичні питання і дозволяє повністю сконцентруватися на провадженні господарської діяльності.

Запропоновані заходи спроможнісуттєво покращити податковий клімат в Україні. Це може надати потужний імпульс для активізації підприємницької діяльності. Разом з тим, розвиток сучасних податкових систем характеризується постійним пошуком шляхів створення максимально сприятливих умов для бізнесу, через це запровадження окремих прогресивних новацій може забезпечити лише тимчасовий позитивний ефект в формуванні сприятливості податкового клімату. Для того, щоб здійснити відчутний прорив в реалізації даного завдання, робота над вдосконаленням фіскального простору в Україні повинна бути постійним активним процесом.